Культова група Львова, "Мертвий півень" - це більше, ніж просто добра рок-музика. На концерти "МП" приходять три, якщо не чотири, покоління. Серед публіки "Мертвого півня" - схильні до емансипації школярки та екзальтовані тінейджери, студенти престижних (і не дуже) вузів та легендарні львівські художники, колишні дисиденти та сьогоднішні політики. Виступати група розпочала 1990 року на фестивалі молодіжної урбаністичної культури "Вивих". Організований Студентським братством, цей фестиваль сформував середовище, більша частина якого зараз є Мистецьким об'єднанням "Дзига" (на чолі з харизматичним Маркіяном Іващишиним).
В контексті студентської (і не тільки студентської) революції кінця 80-их - початку 90-их років «Мертвий півень» був своєрідним втіленням духу часу. Але показово те, що «Півень» весь час змінюється, вміє не бути анахронічним і, водночас, не підкорятись моді.
Музиканти "Мертвого півня" - це знов ж таки більше, ніж просто музиканти. Фронтмен - поет Михайло Барбара - у 1993 році став Академіком Бу-Ба-Бу (премія, яка присуджується за кращий вірш року). Довгий час - ведучий на радіо "Люкс", зокрема програми "Нічні читання".
Гітарист "Мертвого півня" Роман Чайка - найпопулярніший у Львові ді-джей і радіоведучий (псевдо - DJ Seagull). За даними музичного рейтингу "Профі", його програма "Рок-н-ролл або Життя" на радіо "100 FM - Львівська хвиля" посідає сьоме місце в Україні, а сам Сігал - третє місце як радіоведучий музичної програми і четверте як ді-джей. Автор значної кількості пісень "МП", як композитор посів щасливе 13 місце в Україні. Має також свій сольний проект "ССС" (СігалСпоживСпілка).
Бас-гітарист Олег (Джон) Сук - деміургійна особистість львівського музичного середовища. Почав від групи "Катарсис", джазового квартету "Мелодром", потім був легендарний "Клуб шанувальників чаю", автор багатьох музичних проектів, як от проект "Є" (1995), в якому взяли участь більше 40 музикантів, а також "Ох", "Вогні великого міста". Олег також бере участь у проекті Руслани Лижичко "Дзвінкий вітер" (група "Клуб шанувальників чаю"), у проекті Віктора Неборака "Неборок", продюсує нові доробки групи "Окрема територія". За останніми даними музичного рейтингу "Профі", Джон посідає п'яте місце в Україні серед бас-гітаристів.
Найзагадковіша і найспокійніша постать - гітарист Юрко Чопик. Він - незмінне уособлення стабільності і гармонії - як на сцені, так і в житті.
Через руки (і вуха) ударника Андрія П'ятакова пройшла ціла армія львівських (і не львівських) музикантів - як звукорежисер "Студії Лева" П'ятаков розпещений увагою музичної братії. Грає також в групі "Окрема територія", бере участь у проектах "Дзвінкий вітер", "Вогні великого міста".
Всі згадані музиканти "МП" є також учасниками сесійної групи "Їжак" (Львів-Філадельфія).
"Мертвий півень" є лауреатом фестивалів "Вивих" (1990, Львів), "Червона рута" (1991, Запоріжжя), "Марія" (1993, Трускавець), "Альтернатива" (1994, Львів), визнаний кращою акцією фестивалю "Bardentreffen" (1994, Нюрнберг). Група виступала на фестивалі "Berlin Independent Days" (1993), мистецькому бієнале в Івано-Франківську (1993), на «Українській сцені» у Фрайбурзі (1994). 1995 року "МП" здійснив тур Західною Україною, навесні 1999 - Східною і Південною Україною. Цього року виступав також у Лінці (Австрія) і Братиславі (Словаччина). У вересні і жовтні 1999 року «МП» виступав у французьких містах Ді (клуби «Bar des cars», «Meyro's Irish Pub», «Martouret»), Кре («River Blues Cafй»), Марселі («La machine а coudre»), а також у Парижі (найвідоміший джаз-рок-клуб Франції «New Morning»). Регулярно бере участь у фестивалях у Кракові.
Львівська мерія відзначила "Мертвий півень" як кращу рок-групу міста 1998 року.
У 2006 році гурт знову відновив свою діяльність і випустив новий альбом.